Цікаві факти про Лесю Українку (відео)

Твори для дітей

Маленька Леся

 Дівчинка виховувалася в культурному українському середовищі, де завжди панував дух національних традицій. Змалечку, вражена тяжкою недугою, туберкульозом кісток, дівчина змушена була подовгу лежати прикутою до ліжка. І саме хвороба, і лікування її завдавали нестерпних мук, але мужня дівчинка терпляче зносила страждання. У перерві між нападами болю Леся вчилася, самотужки освоюючи нові й нові предмети. Програму їй складали батьки.

Які життєві події лягли в основу збірки?

Автобіографічними моментами вирізняється в збірці поезія «Тричі мені являлася любов», у якій Франко повідав про щастя і горе, радості й муки кохання. У вірші згадує автор про перше своє кохання — Ольгу Рошкевич, про горду княгиню Юзефу Дзвонковську, яка, знаючи про свою смертельну хворобу, відмовила Франкові, про горду душу — Целіну Журовську, яка так і не стала його дружиною.

Як ушановують пам'ять про видатну полтавчанку на її батьківщині ?

Як ушановують пам'ять про видатну полтавчанку на її батьківщині

Життя Марусі Чурай оповите імлою давнини, але достеменно відомо, що народилася вона 1625 року в родині урядника Полтавського добровільного козачого полку Гордія Чурая, людини хороброї, чесної, палкого патріота, котрий брав участь у походах проти польської шляхти. Він був страчений у Варшаві після того, як потрапив у полон до польського коронного гетьмана Потоцького.

 Ініціатором спорудження пам'ятника виступив депутат Верховної Ради, новообраний мер Полтави Анатолій Кукоба (на посту лише до листопада 2006 року). Пам'ятник споруджували 3 місяці, спочатку зробивши модель дівчини з глини, а потім з бетону.

Пам'ятник Марусі Чурай став одним з незвичайних і популярних у народній культурі полтавських пам'ятників, чому непрямо посприяла міська влада. Адже ніякого підпису на або під постаментом пам'ятника тривалий час не було. Народною назвою, якою нагородили пам'ятник полтавчани, знайомі з первинним задумом монумента, стала «Дівчина з легенди». А от молодь доволі швидко вигадала своє доволі оригінальне ім'я — «Дівчина з мобілкою», яке базувалась на характерній постаті скульптури дівчини (за яку, між іншим, деякі городяни критикують авторів) — схилена набік голова і піднесена, начебто до вуха, права рука, що майже в точності відтворює жест особи, що розмовляє стільниковим. Навіть коли пояснювальна табличка знайшла своє місце на постаменті, народне прізвисько, закріпившись, лишилось популярним, не в останню чергу через розташування пам'ятника в самому центрі міста, що робить його популярним для городян місцем зустрічі і розмов (тим же телефоном).

Яке значення має народна і літературна казка в житті людей?

Роль казки в житті читача У сюжеті обов’язково був негативний і позитивний герої, які потрапляли в одну життєву ситуацію або разом брали участь в певному подію. Злі персонажі всіляко перешкоджали добрим, роблячи їм різні підступи. Однак, в кінцевому підсумку, добро завжди перемагало зло, а часто і схиляло його на свій бік. Несформована психіка дитини, на прикладі головних героїв казки, починає розуміти, що є добре, а що погано; як потрібно ставитися до людей, а як не можна; що представляють собою справжні життєві цінності, а що помилкові. Моральні цінності в казках для дорослих Не варто вважати, що казки залишають дитину в процесі дорослішання: вони супроводжують людину все її свідоме життя. Адже людям властиво втрачати життєві орієнтири, а ці літературні твори всіляко сприяють знайти їх знову. У казках для дорослих закладено кілька трансформовані моральні цінності дитячих казок. Такі твори вчать людини бути патріотом своєї держави, мати уявлення про справжню любов і дружбу. Поетичні образи героїв казок змушують людину задуматися про те, чи не забув він про головне у своєму житті – духовному становленні.
Джерело: http://moyaosvita.com.ua/literatura/rol-kazki-v-zhitti-chitacha-i-%D1%97%D1%97-moralni-cinnosti/

Яке місце займають обереги в житті народу нашого краю?

Вінок — це, передусім, оберіг, таке значення він має в багатьох народів. Це також символ жіночого начала, дівування та дівочої цнотливості. Загалом, вінок — знак життя, долі, життєвої сили, досконалості й перемоги життя над смертю.

 Звичай плести вінки навесні поширений був в усьому індо-арійському світі. Вінки вдягали дівчата, ними прикрашали на свята родючості худобу, їх клали на могили родичів. Вінок із безліччю квітів в уявленнях давніх греків мав Зефір — бог західного вітру. Цей вінок символізував життєдайну силу вітру.

  Давньогрецького бога шлюбу Гіменея зображували у вигляді стрункого юнака зі смолоскипом в одній руці й вінком — у другій. Є ціла низка легенд, у котрих якесь божество закохується у смертну дівчину або німфу й женеться за нею. Істота жіночої статі, відповідно, тікає і перетворюється на якусь рослину. І тоді символом того закоханого божества стає вінок із гілля чи стебел такої рослини. Так, давньогрецький бог Пан домагався німфи, яка, не погодившись віддатися ловеласу, перетворилася на сосну. Вінок із гілля сосни став атрибутом Пана. Усім відома історія кохання Аполлона й німфи Дафни (доньки богині землі Геї та бога річок Пенея). Дафна дала обітницю зберігати цноту, подібно до Артеміди. Проте Аполлон переслідував німфу. Тоді Дафна попросила допомоги в батька, й той перетворив її на лаврове дерево, яке Аполлон зробив своєю священною рослиною